20.12.2008
"Іноді ти просто дивуєш, лякаєш, вбиваєш. Я не розумію, чому кажеш що любиш. І вже не питаю. Не знаю, чи треба це знати. Не обіцяй, що зі мною ти будеш. Нам треба багато-багато чого ще змінити, Дозволь мені бути тільки собою. Мости будувати, а посуд не бити. Дозволь залишатись щасливим з тобою. Не рви мої нерви, шукай у мені промінь світла. Я матиму спокій, тільки при цьому Бери все, що хочеш, до краплі бери все що треба. Та не роздавай тільки нікому. Іноді ти просто мовчиш, чекаєш, дратуєш. Що хочеться вмерти і нічого не знати. І не розумієш, що з вогнем ти жартуєш. не знаю, що можу тобі я ще сказати." К402 - Іноді.
Answer: Красиво) але чому у таких віршах завжди говорить про те, що той уявний (чи не уявний), кому адресується цей вірш безпосередньо, нічого не розуміє..
|